реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Правила вибору. Репортаж.
Правила вибору. Репортаж.

Правила вибору. Репортаж.

7082, 3 курс.
Репортаж з місцевих виборів


По дорозі до дільниці я зустрів три непошкоджених плакати «Свободи» та два від «Національної демократичної партії України». І якщо перші просто висіли надто високо для «неозброєних» комунальників, то агітки демократів були свіжими й, очевидно, розклеєними вже після «часу X». Не найприємніше враження перед таким вибором.

Зовнішній вигляд дільниці не надто відрізняється від аналогічного у президентську кампанію та й від свого звичного стану загалом. Місцеве профтехучилище наче місце паломництва для жителів мікрорайону – вони сходяться сюди під час великих подій й ігнорують його увесь інший час. То тут то там про щось важливе говорить лише аномально велика кількість української символіки та надто вже прибрана територія навколо – навіть опалого листя майже немає. Як і людей ззовні. Проте їх дуже багато всередині.

25 жовтня – очікуване святе для місцевих «віруючих». От тільки мотивація перед виборами у них різна. Як виявилося, це можна вписати в три рівні зневіри. Люди першого типу настільки розчаровані в усіх кандидатах, що мусили прийти, аби обрати найкращого з гірших та виконати свій обов’язок перед батьківщиною. Люди другого типу розчаровані в кандидатах ще більше, тому голосуватимуть за Кличка, аби не ризикувати тим, що мають. Люди ж третього типу розчаровані в усьому настільки, що не йдуть не вибори взагалі. Проте на дільниці переважають зовсім не виборці, найбільше тут спостерігачів.

Ціла маленька армія із дюжини «патріотичних» громадян пильно стежить за всім, що відбувається, й, здається, отримує садистське задоволення, забороняючи допомагати літнім людям та фотографуватися на дільниці. «Приходив кандидат від «Свободи» і сказав, що фотографуватися не можна!», - криком пояснює місцева активістка якійсь парочці. «Але ж не можна фотографувати лише бюлетень, так його у мене вже немає», - відповідає їй хлопець, щиро здивований агресивності бабусі. «Ось дивіться, тут сказано….», - підбігає ще один спостерігач, років 40. «Так, так, не можна, нам тут скарги не потрібні, а то в «Свободі» сказали, що будуть жалітися на фото», - хором підтримує своїх лідерів ватага. Не до кінця зрозуміло, хто ж головний на дільниці: спостерігачі, партія «Свобода» чи Закон України.

Від битви за фото відволікає інша баталія. Якийсь дідусь не може прочитати шрифт на бюлетенях і просить допомогти знайти йому «Батьківщину» на папірці. Після цієї фрази член комісії блідніє на очах і, здається, зараз впаде в повноцінну паніку. «Ні, ні, ви що! Я не можу! Мене ж за таке! Щоб я вам пальцем тикала, за кого голосувати? Та мене ж…!», - ледь не молить жіночка років 50-и. «Та не тикайте нічого, просто скажіть, де вона тут. Я ж це годину читатиму», - не розуміє всю глибину «трагедії» дідусь. «Ну так ви йдіть і читайте, он кабінка», - страх тітки потрохи перетворюється на роздратування.

До продуктивної взаємодії це не заохочує. Як й облаштування дільниці. Дві урни, півдесятка кабінок, комісія за столами та повністю зайнята сидячими спостерігачами ближня стіна. Все інше – нудне приміщення, повністю позбавлене індивідуальності. Програм кандидатів як під час виборів президента тут немає, немає також атмосфери напруженості й неймовірної важливості. У повітрі витає страх перед скаргами, вигуки невдоволених відвідувачів та взаємне роздратування. Здається, що до другої години дня всі вже так втомилися від монотонного процесу, що будь-який збій чи помилка виборця - це загроза роботі дільниці, як мінімум.

На щастя, за столом для жителів гуртожитку працює двоє молодих, немов привитих від місцевої зарази хлопців, що діють спокійно та швидко. Ім’я, паспорт, підпис, підпис, бюлетень, кабінка, галочка, ще одна, готово. Найкращі з найгірших отримали на один голос більше, можливі маніпулятори на один голос менше.

«Добре, але ж тут чітко написано – «бюлетені», у мене їх немає». «Так, мужчино, це вам що фотосалон, це виборча дільниця, голосуйте і йдіть!» - не вщухає спір, що, здається, перейшов у площину принциповості. Тим часом дідусь нарешті розчаровується у членах комісії й вирушає до кабінки, аби читати дрібний текст у темному приміщенні. Нові виборці здивовано оглядають натовп спостерігачів.

Дільниця живе своїх формалізованим життям, де забобони, чутки та закон мають один рівень акредитації. Члени комісії превентивно роздратовані своєю цільовою аудиторією, спостерігачі вважають себе останнім оплотом демократії, виборці намагаються пройти цю смугу перешкод, аби за 20 днів ще раз повторити паломництво.

Обличчя з недоторканного плакату «Свободи» проводжає нас з дільниці, загрожуючи написати скаргу на допомогу дідусеві. Листя потрохи завалює місцеві газони. Вибори – чудовий індикатор змін у суспільстві й, відвідуючи профтехучилище наступного разу, хочеться побачити на показове слідування правилам, поки вони вигідні, а країну, що працює на своїх громадян.
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Вибіркові дисципліни 2019
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61